[legionerv]

11.04.2017 в 17:02

Пишет  Rowana:

Чого тобi треба, мила, чому ты плачеш,
Хiба стане кров сухою, а снiг гарячим,
Хiба стане свiт таким, як його ти бачиш?

Я не обiцяю бiльше, нiж я зумiв би.
Повiр, як не можуть вранцi мовчати пiвнi,
Як сонце не може встати хоч раз на пiвднi,

Не можу i я залишитись тут до ночi,
Закрити руками вiкна, але не очi.
Чого тобi треба, мила, чого ти хочеш?

Пробач менi, сердце, цей боязливий вечiр.
Ти плачеш, щоби комусь iз нас стало легше,
Щоб снiг став гарячим, сказане слово - першим.

Щоб сльози були солодкими наче вата,
Щоб перед тобою був я невинуватим,
Мiг плечi твоi без вiдчаю цiлувати.

Щоб краплi свого життя випивав не сам я,
Щоб кожен наш спiльний вечiр був кращим самим.
Чого тобi треба, мила - менi так само.